Кременчуцький заклад дошкільної освіти
(ясла-садок) №12
Кременчуцької міської ради
Кременчуцького району
Полтавської області
Історична довідка
Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №12
Кременчуцької міської ради
Полтавської області
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №12 – це «куточок радості і щастя» для дітей. Розташований в місті Кременчуці за адресою:вулиця генерала Манагарова б.16-А.
Вся історія закладу пов’язана з долею Крюківського вагонобудівного заводу. Перший дитячий садок почали будувати для дітей робітників КВБЗ за рішенням директора заводу Арутюнова Рафаєля Нждеєвича. 30 грудня 1961 рік – в цей день було підписано АКТ приймання будинку (споруди) державною комісією (копія додається), та винесено рішення Кременчуцької міської ради
депутатівтрудящих за №614, від 30.12.1961р. про затвердження акту
приймання державною комісією дитячого комбінату (саду-ясель) на
135 дитячих місць по вул. генерала Манагарова б.16-А в Крюкові,
побудованого господарським способом відділом капітального будівництва
Крюківського вагонобудівного заводу, та дозволено ввести його в
експлуатацію. Призначення на посаду першої завідуючої отримала
Форостяна Лідія Купріянівна у листопаді 1961 року. У
січні 1962 року був набраний штат працівників в
кількості 28 осіб, з них 8 вихователів. Два місяці було
дано завідуючій , щоб закінчити ремонт та відкрити
садочок. Майже без вихідних працював весь колектив,
щоб 5 лютого 1962 р. діти пішли в садок, щоб їм було затишно, цікаво
та комфортно. 5 лютого 1962 року – відкрито 6 груп : 2 ясельні та 4 садові. Дитячий садок почав працювати. В ясельні групи мами приносили 2-х місячних дітей, а самі йшли працювати на завод. В групах нараховувалося від 32 до 42 дітей. Діти відвідували садок від 2-х до 7 років. В цьому ж році завідуюча разом з колективом дали назву садочку «Казка». З роками колектив змінювався, незмінним залишилися адреса, №12 та назва «Казка».
Перша завідуюча Форостяна –Будняя Лідія Купріянівна працювала в закладі протягом десяти років з 1961 по 1971 роки. З 1972 по 1982 роки завідуючими працювали : Долгодворова Валентина Іванівна, Рєзнікова Євгенія Семенівна, Волохова Світлана Яківна, Олійник Лідія Яківна.
У 1983 році завідуючою призначено Кравченко Аллу Володимирівну.
25 років життя , душі, серця віддано улюбленій справі. В газеті
«Вагонобудівник», ( адже садок належав КВБЗ), у 1996 році у №38
вищезгаданої газети у статті «Казкове життя у садочку «Казка»написали
про завідуючу «…людина з добрим і гарячим серцем,в котрому знайдеться
місце для кожної дитини». У 2008 році А.В.Кравченко вийшла на пенсію.
З січня 2008 року по березень 2011року завідуючою працювала Стовбир Любов Василівна. Тільки з любов’ю до дітей, до своєї справи працівники
дитячого закладу навчають, пестять , розвивають підростаюче покоління.
І так з року в рік. Важливі дати в житті закладу відмічаються в садочку, як в сімейному колі : адміністрація, батьки, працівники, члени їх сімей завжди поряд. Ні одне свято не проходило без слів вдячності і подяки колективу за вагомий внесок в навчання і виховання дошкільнят.
З 04.01.1999 року дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №12 був переведений до Крюківського районного відділу освіти м.Кременчука, а з 28.11.2006 року підпорядкований Управлінню освіти Кременчуцької міської ради Полтавської області.
З 07.04.2011 року по 29.07.2016 року на посаді завідуючої працювала Скогарева Лора Володимирівна.
Велику увагу приділяла родинному вихованню. Колектив під її керівництвом успішно працював над проблемою «Інтеграції родинного та суспільного виховання». Своєчасно організовувала роботу з батьками вихованців, надавала їм консультативну допомогу з питань освіти, фізичного й психічного розвитку їх дітей.
На сьогодні всі аспекти діяльності дошкільного навчального закладу знаходяться в полі зору керівника Яцик Лариси Олексіївни. Лариса Олексіївна має вищу педагогічну освіту, педагогічний стаж роботи 19 років на посаді завідуючої з серпня 2016 року. Вона вважає, завідуюча має бути на дві голови вище у своїх знаннях, адже, якщо немає педагогічної грамотності, культури у нього, годі цього вимагати й від колективу. Основа роботи керівника – це не керування, а подолання перешкод, які заважають нормально працювати колективу.